закудкудакати
ЗАКУДКУДА́КАТИ, закудкуда́чу, закудкуда́чеш і закудкуда́каю, закудкуда́каєш, док. Почати кудкудакати.
Залопотівши крильцями, над хатою звилися голуби, закудкудакали кури (Довж., Зач. Десна, 1957, 470);
*Образно. — З чим пиріжки, тьотю? З печінкою? — Іди, йди, знаємо таких! — закудкудакала спекулянтка (Мик., II, 1957, 332).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- закудкудакати — закудкуда́кати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- закудкудакати — закудкудачу, закудкудачеш і закудкудакаю, закудкудакаєш, док. Почати кудкудакати. Великий тлумачний словник сучасної мови