1. Словник української мови в 11 томах

закуйовджений

ЗАКУЙО́ВДЖЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до закуйо́вдити 1.

Вигук над самим вухом злякав мене. Передо мною стояв чоловік — розхристаний, з могутніми грудьми, з чорною закуйовдженою чуприною (Хор., Ковила, 1960, 47);

// у знач. прикм. Із розпатланим, сплутаним волоссям.

Поперек дороги розкинулася та міцно спала якась манесенька дівчинка..; на закуйовдженій, нечесаній голівці красувалося два реп’яхи (Л. Янов., І, 1959, 313);

*Образно. Біжить Арсень сам, плентаючи обважнілими ногами в полеглім, закуйовдженім просі (Ле, Мої листи, 1945, 142).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закуйовджений — закуйо́вджений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. закуйовджений — див. кошлатий Словник синонімів Вусика
  3. закуйовджений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до закуйовдити 1). 2》 у знач. прикм. Із розпатланим, сплутаним волоссям. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. закуйовджений — КОШЛА́ТИЙ (з поплутаним, відстовбурченим волоссям, вовною, волокнами тощо — про людину, тварину, тканину), КУДЛА́ТИЙ (КУДЛА́СТИЙ), КУЧМА́ТИЙ розм., КОСМА́ТИЙ розм., ПАТЛА́ТИЙ розм., ПЕЛЕХА́ТИЙ розм., КУСТРА́ТИЙ (КУШТРА́ТИЙ) розм., ЛАХМА́ТИЙ розм. Словник синонімів української мови