1. Словник української мови в 11 томах

закуйовдити

ЗАКУЙО́ВДИТИ, джу, диш, док., розм.

1. перех. Розпатлати, сплутати; закудлати (волосся).

2. безос. Почати віяти, мести.

— Пустіть хоч у хату… Оце б’є яке! Оце закуйовдило! (Мирний, III, 1954, 12).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закуйовдити — закуйо́вдити дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. закуйовдити — -джу, -диш, док., розм. 1》 перех. Розпатлати, сплутати; закудлати (волосся). 2》 безос. Почати віяти, мести. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. закуйовдити — Закуйо́вдити, -джу, -диш гл. 1) Перепутать, взбить (волоса). 2) Сдѣлаться мятели. Оце б'є яке! Оце закуйовдило! Мир. Пов. І. 115. Словник української мови Грінченка