закут
ЗА́КУТ, а, ч., розм. Віддалений або малопомітний куток у приміщенні.
Твердохлібові здалося, ніби він потрапив у глухий темний закут, де нічим дихати (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 6);
*Образно. Та вже з чорних закутів плазували змії, сповзались в єдине гадюче кубло, спішили викрасти в людей світло, яке лилося зі Сходу (Цюпа, Назустріч.., 1958, 30);
// Віддалене, малопомітне, звичайно відлюдне місце.
Мирон прямує до свого лісового закута, де біля ставочка, отороченого подвійною рамою з очерету та кущів, стоїть його нова охайна хата (Стельмах, II, 1962, 42).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- закут — за́кут іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
- закут — див. прибудова Словник синонімів Вусика
- закут — ЗАКУТЕНЬ куток, закуток, закутина; (глухий) глушина, відлюддя. Словник синонімів Караванського
- закут — -а, ч., розм. Віддалений або малопомітний куток у приміщенні. || Віддалене, малопомітне, зазвичай відлюдне місце. Великий тлумачний словник сучасної мови
- закут — ЗА́КУТОК (куток або невелике місце поза чим-небудь, у чомусь; невелике тісне приміщення), ЗАКАПЕ́ЛОК, ЗАКАМА́РОК, ЗА́КУТ розм., ЗАКУ́ТИНА діал., ЗАКОМІ́РОК (ЗАКОМО́РОК) діал.; ЗАХОДЕ́НЬКИ мн., розм. (кутки). Словник синонімів української мови
- закут — 1. Теплий хлів для зимування мілкої худоби у селянській садибі. 2. Приміщення для собак на псарні. Архітектура і монументальне мистецтво
- закут — Закут, -та м. Закоулокъ, уголъ. Ой з-за гори чорні хмари в закуті. Чуб. V. 1004. ум. закуток, закуточок. Въ этой формѣ употребляется въ смыслѣ: убѣжище, пріютъ. В її серці знайшовся добрий, теплий закуточок для милого хлопця. Левиц. Пов. 383. Словник української мови Грінченка