закут

за́кут

-а, ч., розм.

Віддалений або малопомітний куток у приміщенні.

|| Віддалене, малопомітне, зазвичай відлюдне місце.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закут — за́кут іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. закут — див. прибудова Словник синонімів Вусика
  3. закут — ЗАКУТЕНЬ куток, закуток, закутина; (глухий) глушина, відлюддя. Словник синонімів Караванського
  4. закут — ЗА́КУТОК (куток або невелике місце поза чим-небудь, у чомусь; невелике тісне приміщення), ЗАКАПЕ́ЛОК, ЗАКАМА́РОК, ЗА́КУТ розм., ЗАКУ́ТИНА діал., ЗАКОМІ́РОК (ЗАКОМО́РОК) діал.; ЗАХОДЕ́НЬКИ мн., розм. (кутки). Словник синонімів української мови
  5. закут — ЗА́КУТ, а, ч., розм. Віддалений або малопомітний куток у приміщенні. Твердохлібові здалося, ніби він потрапив у глухий темний закут, де нічим дихати (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 6); *Образно. Словник української мови в 11 томах
  6. закут — 1. Теплий хлів для зимування мілкої худоби у селянській садибі. 2. Приміщення для собак на псарні. Архітектура і монументальне мистецтво
  7. закут — Закут, -та м. Закоулокъ, уголъ. Ой з-за гори чорні хмари в закуті. Чуб. V. 1004. ум. закуток, закуточок. Въ этой формѣ употребляется въ смыслѣ: убѣжище, пріютъ. В її серці знайшовся добрий, теплий закуточок для милого хлопця. Левиц. Пов. 383. Словник української мови Грінченка