1. Словник української мови в 11 томах

закіпчик

ЗАКІ́ПЧИК, а, ч., діал. Зменш. до закі́п.

В неглибоких, неповного профілю закіпчиках, розмістилося менше взводу (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 10).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закіпчик — закі́пчик іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. закіпчик — -а, ч., діал. Зменш. до закіп. Великий тлумачний словник сучасної мови