зал

ЗАЛ, у, ч.

1. Велике приміщення для багатолюдних зборів, засідань, занять і т. ін.

Зал засідань нагадує студентську аудиторію (Кир., Вибр., 1960, 276);

Зал чекання на вокзалі. Пізній вечір. Зал майже порожній (Коч., II, 1956. 236);

Їх ждали, готувалися, прикрасивши концертний зал вінками з сивої ялини і туї (Кучер, Чорноморці, 1956, 62);

Черговий збір влаштували у фізкультурному залі (Донч., V, 1957, 452);

Будинок пульта стояв вище за машинний зал (Баш, На землі.., 1957, 35);

// Про людей, що є в залі.

Зал весело реагує на жартівливі слова академіка (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 199).

2. заст. Простора кімната в квартирі, признач. для прийому гостей, розваг і т. ін.

І вдень він даремне розваги шука, а потім по ночах марою блука, обходить всі зали й кімнати (Л. Укр., І, 1951, 438).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зал — зал – зала Слова запозичені. Зал утворене від німецького der saal (чоловічий рід), а зала – від французького la salle (жіночий рід). Наприклад: “Пізній вечір. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. зал — зал іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. зал — -у, ч. 1》 Велике приміщення для багатолюдних зборів, засідань, занять і т. ін. || Про людей, що є в залі. Зал акцій бірж. — операційний зал фондової біржі, в якому здійснюються операції виключно з акціями. Зал облігацій бірж. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зал — див. заля Словник чужослів Павло Штепа
  5. зал — зал (зала) (нім., франк. < санскр. — тінь) 1. Парадне приміщення для урочистих прийомів у палацах, замках, особняках і отелях, яке у порівнянні з іншими житловими і службовими кімнатами відзначалося значною висотою... Архітектура і монументальне мистецтво