зал
ЗАЛ, у, ч.
1. Велике приміщення для багатолюдних зборів, засідань, занять і т. ін.
Зал засідань нагадує студентську аудиторію (Кир., Вибр., 1960, 276);
Зал чекання на вокзалі. Пізній вечір. Зал майже порожній (Коч., II, 1956. 236);
Їх ждали, готувалися, прикрасивши концертний зал вінками з сивої ялини і туї (Кучер, Чорноморці, 1956, 62);
Черговий збір влаштували у фізкультурному залі (Донч., V, 1957, 452);
Будинок пульта стояв вище за машинний зал (Баш, На землі.., 1957, 35);
// Про людей, що є в залі.
Зал весело реагує на жартівливі слова академіка (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 199).
2. заст. Простора кімната в квартирі, признач. для прийому гостей, розваг і т. ін.
І вдень він даремне розваги шука, а потім по ночах марою блука, обходить всі зали й кімнати (Л. Укр., І, 1951, 438).
Значення в інших словниках
- зал — зал – зала Слова запозичені. Зал утворене від німецького der saal (чоловічий рід), а зала – від французького la salle (жіночий рід). Наприклад: “Пізній вечір. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- зал — зал іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- зал — -у, ч. 1》 Велике приміщення для багатолюдних зборів, засідань, занять і т. ін. || Про людей, що є в залі. Зал акцій бірж. — операційний зал фондової біржі, в якому здійснюються операції виключно з акціями. Зал облігацій бірж. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зал — див. заля Словник чужослів Павло Штепа
- зал — зал (зала) (нім., франк. < санскр. — тінь) 1. Парадне приміщення для урочистих прийомів у палацах, замках, особняках і отелях, яке у порівнянні з іншими житловими і службовими кімнатами відзначалося значною висотою... Архітектура і монументальне мистецтво