1. Словник української мови в 11 томах

заливчастий

ЗАЛИ́ВЧАСТИЙ, а, е. Дуже голосний, дзвінкий, з переливами.

З гнізда малі злетіли солов’ята, І солов’їха струшує крило. Вже не звучить заливчаста кантата, А солов’я неначе й не було (Забашта, Пісня.., 1961, 76);

І раптом Роман чує заливчастий регіт (Стельмах, Хліб.., 1959, 269);

Майя дивилася за вікно на панораму лісу, а бачила школу, чула заливчастий дзвоник (Гур., Друзі.., 1959, 51).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заливчастий — зали́вчастий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. заливчастий — -а, -е. Дуже голосний, дзвінкий, з переливами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заливчастий — ГОЛОСНИ́Й (про голос, звук — який добре чути), ГУЧНИ́Й, ГРОМОВИ́Й підсил., ГРОМОПОДІ́БНИЙ підсил., ДЗВІНКИ́Й, ЗВУ́ЧНИЙ, ГРИМКИ́Й, ЗИ́ЧНИЙ, ХЛЬОСТКИ́Й розм. Словник синонімів української мови