заливний
ЗАЛИВНИ́Й, а́, е́.
1. Дуже рясний і довготривалий (про дощ).
Цілісіньку ніч ішов заливний дощ (Ле, Клен. лист, 1960, 103).
2. Який заливається, затоплюється навесні водою.
Йшов пічник біля ріки, Стрів людину незнайому: Йде по лузі заливному. Без дороги — навпрошки (Мал., Серце.., 1959, 173).
3. Залитий спеціальною приправою або наваром, що загусає.
Заливний судак, риба в томаті, ікра і сьомга.. дратували гостей, викликали апетит (Мокр., Сто.., 1961, 95);
// у знач. їм. заливне́, ного, с. Холодна страва з м’яса або риби, залита наваром, що загусає.
Заливне готують з ковбас, обрізків шинки, зельцю, мозку і язика, але до кожного з них обов’язково додають кусочки лимона і моркви (Укр. страви, 1957, 82).
4. Те саме, що зали́вчастий.
Солов’ї розлягаються на увесь ліс заливним щебетанням (Мирний, III, 1954, 293);
Натовп удруге гримнув заливним реготом (Епік, Тв., 1958, 288);
Він [звір] був трошки довший від лиса, вищий на ногах.. Що особливо запам’яталось — це його заливний, огидний гавкіт (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 55).
Значення в інших словниках
- заливний — заливни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- заливний — (дощ) ливний, рясний, тривалий, ок. зливний, заливущий; (берег) заплавний; КУЛ. залитий <�заправою>; (спів, сміх) сов. заливистий, заливчастий, переливчастий, поет. перламутровий. Словник синонімів Караванського
- заливний — -а, -е. 1》 Дуже рясний і довготривалий (про дощ). 2》 Який заливається, затоплюється навесні водою. 3》 Залитий спеціальною приправою або наваром, що загусає. || у знач. ім. заливне, -ного, с. Холодна страва з м'яса або риби, залита наваром, що загусає. 4》 Те саме, що заливчастий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- заливний — ГОЛОСНИ́Й (про голос, звук — який добре чути), ГУЧНИ́Й, ГРОМОВИ́Й підсил., ГРОМОПОДІ́БНИЙ підсил., ДЗВІНКИ́Й, ЗВУ́ЧНИЙ, ГРИМКИ́Й, ЗИ́ЧНИЙ, ХЛЬОСТКИ́Й розм. Словник синонімів української мови
- заливний — Заливний, -а, -е 1) О смѣхѣ: сильный, перекатистый. Почувся її заливний... регіт. Мир. ХРВ. 52. 2) О дождѣ: проливной. Заливний дощ був у нас позавчора. Волч. у. Словник української мови Грінченка