заливний

заливни́й

-а, -е.

1》 Дуже рясний і довготривалий (про дощ).

2》 Який заливається, затоплюється навесні водою.

3》 Залитий спеціальною приправою або наваром, що загусає.

|| у знач. ім. заливне, -ного, с. Холодна страва з м'яса або риби, залита наваром, що загусає.

4》 Те саме, що заливчастий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заливний — заливни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. заливний — (дощ) ливний, рясний, тривалий, ок. зливний, заливущий; (берег) заплавний; КУЛ. залитий <�заправою>; (спів, сміх) сов. заливистий, заливчастий, переливчастий, поет. перламутровий. Словник синонімів Караванського
  3. заливний — ГОЛОСНИ́Й (про голос, звук — який добре чути), ГУЧНИ́Й, ГРОМОВИ́Й підсил., ГРОМОПОДІ́БНИЙ підсил., ДЗВІНКИ́Й, ЗВУ́ЧНИЙ, ГРИМКИ́Й, ЗИ́ЧНИЙ, ХЛЬОСТКИ́Й розм. Словник синонімів української мови
  4. заливний — ЗАЛИВНИ́Й, а́, е́. 1. Дуже рясний і довготривалий (про дощ). Цілісіньку ніч ішов заливний дощ (Ле, Клен. лист, 1960, 103). 2. Який заливається, затоплюється навесні водою. Йшов пічник біля ріки, Стрів людину незнайому: Йде по лузі заливному. Словник української мови в 11 томах
  5. заливний — Заливний, -а, -е 1) О смѣхѣ: сильный, перекатистый. Почувся її заливний... регіт. Мир. ХРВ. 52. 2) О дождѣ: проливной. Заливний дощ був у нас позавчора. Волч. у. Словник української мови Грінченка