залом

ЗАЛО́М, у, ч.

1. Крутий, різкий поворот.

На частих заломах попадались зграї собак і дітей (Коцюб., II, 1955, 123);

Білі човники в заломі ріки пристали до берега мерехтливою зграйкою (Гур., Осок. друзі, 1946, 28);

// Крива, звивиста лінія, звивина.

Яр превеликий, іде заломами — густо поріс дубиною (Вовчок, VI, 1956, 336);

Усмішка його не радісна, з застиглим трагічним заломом лівої брови… (Кол., На фронті.., 1959, 110);

// Загнута частина чого-небудь,

Її голова скотилась на залом спинки канапи, аж звісилась набік (Н.-Лев., IV, 1956, 257);

Тільки на частині голівки, на заломі коси, та на одному плечі лежать світові плями, а решта в темряві від завіси потонула (Стар., Облога.., 1961, 15).

2. Заглибина в чому-небудь, уступ (гори, скелі).

Круті глинясті стіни урвища жовтіли, і лиш вгорі, в глибоких заломах, бився крилами сполоханий морок (Коцюб., І, 1955, 346);

[Ярослав:] Ти знаєш добре стежки в лісі. Туди йди, до Ведмежої гори, там і переховаєшся в ізворах та заломах (Мокр., П’єси, 1959, 86).

3. Виступаюча частина чого-небудь; виступ, карниз.

Нарешті він махнув востаннє заюшеними руками, заточився, упав під заломом вікна (Мик., II, 1957, 221).

4. Місце в лісі, де лежить бурелом;

// Дерева, повалені вітром, бурею.

На самому краю чагарів Михайло несподівано натрапив на непролазний лісовий залом. Одного погляду було досить, щоб збагнути трагедію, яка розігралася тут під час бурі (Загреб., Європа 45, 1959, 48).

5. рідко. Складка.

Тога на ньому так уложена, як личить людині значно старішій, — широкими заломами і спущена в подолі низько, мало не до п’ят (Л. Укр., III, 1952, 170).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. залом — зало́м іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. залом — див. вигин Словник синонімів Вусика
  3. залом — -у, ч. 1》 Крутий, різкий поворот. || Крива, звивиста лінія, звивина. || Загнута частина чого-небудь. 2》 Заглибина в чому-небудь, уступ (гори, скелі). 3》 Виступаюча частина чого-небудь; виступ, карниз. 4》 Місце в лісі, де лежить бурелом. || Дерева, повалені вітром, бурею. 5》 рідко. Складка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. залом — Злам, вилам, зворот, згин, вигин, закрут Словник чужослів Павло Штепа
  5. залом — ЗА́КРУТ (крутий поворот, вигин — перев. річки, дороги), КОЛІ́НО, ЛУКА́, ЗАЛО́М, ЗА́ВОРО́Т, ЗА́КРУТЕНЬ розм., ЗА́ВЕРТЕНЬ розм., ЗГИН розм., ЗАКРУ́ТИНА діал., МЕА́НДР геол. Поет сідав на лаві в саду. Словник синонімів української мови
  6. залом — Уступ на даху чи верху багатоярусної споруди, створений сполученням зрізаної піраміди і вертикального зрубу. Архітектура і монументальне мистецтво
  7. залом — Залім и зало́м, -ло́му м. 1) Изгибъ, кривизна. 2) Поворотъ (рѣки, дороги). Черк. у. Мнж. 180. З) Переломъ. 4) Карнизъ. 5) = завертка 1. Це залом у житі. Бог його знав, хто оце наробив? Заломило, — ми й лишили. Черниг. у. 6) Залом. Словник української мови Грінченка