залюблюватися
ЗАЛЮ́БЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і ЗАЛЮБЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ЗАЛЮБИ́ТИСЯ, люблю́ лю́бишся; мн залю́бляться; док., в кого— що і без додатка, розм. Відчувати любов, пристрасть до кого-небудь.
Вона мала багато поклонників, але сама не залюблювалася ніколи (Коб., І, 1956, 513);
В красунь він більш не залюблявся, Лицявсь як-небудь, мимохіть (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 95);
[Наталка:] Не вірю, щоб так швидко і дуже залюбитись можна (Котл., II, 1953, 8);
// Захоплюватися, зачаровуватися ким-, чим-небудь.
Коли іще, не мавши книжки, Стрічала я, немов ясу, Дзвінкі поезії Малишка І залю-билась в їх красу, Тоді відчула я гостріше Дівочу радість і печаль (Забашта, Квіт.., 1960, 39).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- залюблюватися — залю́блюватися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- залюблюватися — див. любити Словник синонімів Вусика
- залюблюватися — -ююся, -юєшся і залюблятися, -яюся, -яєшся, недок., залюбитися, -люблюся, -любишся; мн. залюбляться; док., у кого – що і без додатка, розм. Відчувати любов, пристрасть до кого-небудь. || Захоплюватися, зачаровуватися ким-, чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- залюблюватися — ЗАКОХА́ТИСЯ в кого і без додатка (пройнятися почуттям кохання, пристрастю до кого-небудь), УЛЮБИ́ТИСЯ (ВЛЮБИ́ТИСЯ) розм., ЗАЛЮБИ́ТИСЯ розм., ВКЛЕПА́ТИСЯ (УКЛЕПА́ТИСЯ) фам., РОЗКОХА́ТИСЯ заст., ПРИЛЮБИ́ТИСЯ діал. Словник синонімів української мови