заліза

ЗАЛІ́ЗА, лі́з, мн., заст.

1. Кайдани.

Не можна й пізнати (Левка)! Сухий, блідий, бородою заріс, ..та ще й руки в залізах (Кв.-Осн., II, 1956, 294);

[Зінька:] Забивають в заліза душогуба, він зна, за віщо (Кроп., II, 1958, 37).

2. Залізні грати.

Стіни неначе будовані з криці, Вікна в залізах, немов у в’язниці (Граб., І, 1959, 241).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заліза — залі́за іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. заліза — -ліз, мн., заст. 1》 Кайдани. 2》 Залізні ґрати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заліза — КАЙДА́НИ (з'єднані між собою ланцюгом залізні кільця, що їх заклепують або замикають на руках чи ногах заарештованого або в'язня, каторжника), КАЙДА́ННЯ рідше, ЛАНЦЮГИ́ (ЛАНЦЮ́Г рідше), ЛА́НЦІ (ЛА́НЕЦЬ) діал., ЛАНЦ діал., ОКО́ВИ, ПУ́ТА (ПУ́ТО) із сл. Словник синонімів української мови