залізобетон

ЗАЛІЗОБЕТО́Н, у, ч. Будівельний матеріал, що становить собою поєднання бетону й сталевої арматури в одній конструкції і відзначається великою міцністю.

Бетон із залізним каркасом усередині, що називається залізобетоном, застосовується при будуванні заводських корпусів, тунелів, гребель, у житловому будівництві і т. д. (Хімія, 10, 1956, 140);

*У порівн. Нам треба нервів, наче з дроту, Бажань, як залізобетон (Еллан, І, 1958, 74);

// збірн., розм. Залізобетонні конструкції, деталі і т. ін.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. залізобетон — залізобето́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. залізобетон — -у, ч. Будівельний матеріал, що становить собою поєднання бетону й сталевої арматури в одній конструкції і відзначається великою міцністю. || збірн., розм. Залізобетонні конструкції, деталі і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. залізобетон — присл. Точність, достовірність. Інформація — залізобетон. Словник сучасного українського сленгу
  4. залізобетон — Бетон, зміцнений стальними прутами або дротом — т.зв. арматурою; одержують, заливаючи відповідно підготовлений арматурний скелет бетонною масою; будівельний матеріал вел. міцності. Універсальний словник-енциклопедія
  5. залізобетон — Залізобето́н, -ну, -нові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. залізобетон — Сполучення бетону і залізної (стальної) арматури. Із З. в XX ст. виготовляють численні будівельні конструкції, його також використовують в скульптурі. Архітектура і монументальне мистецтво