залізяччя

ЗАЛІЗЯ́ЧЧЯ, я, с., збірн., розм. Те саме, що залі́ззя.

Призвичаївшись до напівтемряви, що затопляла кузню, Тимко розгледів ще одну людину, що сиділа в куточку, примостившись на купі залізяччя (Тют., Вир, 1960, 36);

Скільки всюди привалено горя Залізяччям і сивим камінням (Воронько, Мирний неспокій, 1960, 140);

Стражники з двох боків рвонули чоловіка від жінки. І Левко, щоб не вдарити Христину казенним залізяччям, обережно підніс над її головою кайдани (Стельмах, І, 1962, 624).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. залізяччя — залізя́ччя іменник середнього роду заліззя розм. Орфографічний словник української мови
  2. залізяччя — -я, с., збірн., розм. Те саме, що заліззя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. залізяччя — Залізя́ччя, -ччя, -ччю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)