залік
ЗА́ЛІК, у, ч. Перевірка знань студентів і учнів вищих і спеціальних середніх навчальних закладів без оцінки в балах.
Ця думка не покидала Максима увесь день, і коли він сидів на семінарі з вищої математики, і коли розв’язував завдання з математичного аналізу, готуючись до заліку (Рибак, Час.., 1960, 241);
// Перевірка досягнень в оволодінні яким-небудь видом спорту;
// розм. Запис у відомості чи заліковій книжці про зарахування перевірених знань або спортивних досягнень.
Володимир зашарівся. — Це що, екзамен?.. Тоді став залік, бо знаю (Руд., Вітер.., 1958, 109).
Склада́ти (скла́сти) за́лік (за́ліки) — проходити перевірку знань або спортивних досягнень.
— Здрастуй. —Ти чого тут? — питає дівчина. — А, це ти, — недбало каже Микола. — Стьопу Матюшенка жду. Заліки складає (Собко, Матв. затока, 1962, 296).
Значення в інших словниках
- залік — за́лік іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- залік — [зал'ік] -ку, м. (на) -ку, мн. -кие, -к'іў Орфоепічний словник української мови
- залік — -у, ч. 1》 Перевірка знань студентів та учнів вищих і спеціальних середніх навчальних закладів без оцінки в балах. || Перевірка досягнень в оволодінні яким-небудь видом спорту. || розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- залік — (англ. іn payment) погашення взаємних платіжних зобов’язань у рівновеликих сумах. З. може проводитись стосовно двох чи кількох юридичних або фізичних осіб. Економічний словник
- залік — рос. зачет погашення взаємних зобов'язань, платежів двох чи кількох юридичних або фізичних осіб у межах рівних сум, величин взаємного боргу. Eкономічна енциклопедія