залік
за́лік
-у, ч.
1》 Перевірка знань студентів та учнів вищих і спеціальних середніх навчальних закладів без оцінки в балах.
|| Перевірка досягнень в оволодінні яким-небудь видом спорту.
|| розм. Запис у відомості чи заліковій книжці про зарахування перевірених знань або спортивних досягнень. Складати залік.
2》 фін. Взаємне скасування грошових зобов'язань між двома чи кількома фізичними та юридичними особами.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- залік — за́лік іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- залік — [зал'ік] -ку, м. (на) -ку, мн. -кие, -к'іў Орфоепічний словник української мови
- залік — (англ. іn payment) погашення взаємних платіжних зобов’язань у рівновеликих сумах. З. може проводитись стосовно двох чи кількох юридичних або фізичних осіб. Економічний словник
- залік — ЗА́ЛІК, у, ч. Перевірка знань студентів і учнів вищих і спеціальних середніх навчальних закладів без оцінки в балах. Ця думка не покидала Максима увесь день, і коли він сидів на семінарі з вищої математики... Словник української мови в 11 томах
- залік — рос. зачет погашення взаємних зобов'язань, платежів двох чи кількох юридичних або фізичних осіб у межах рівних сум, величин взаємного боргу. Eкономічна енциклопедія