залік

(англ. іn payment)

погашення взаємних платіжних зобов’язань у рівновеликих сумах. З. може проводитись стосовно двох чи кількох юридичних або фізичних осіб. Він дає змогу скоротити взаємну заборгованість, прискорити розрахунки і досягти економії в платіжних коштах. Проводять з. банки (взаємної заборгованості своїх клієнтів), фінансові органи (раніше допущених передплат у рахунок чергових платежів, а також вартості зайвих запасів матеріальних цінностей та дебіторської заборгованості, за відрахуванням кредиторської, і бюджетних асигнувань бюджетним установам, зменшуючи останні відповідно до річного звіту), страхові органи (відрахування належних їм страхових внесків із страхових сум чи страхових відшкодувань за цими ж видами страхування чи договорами).

3. у міжнародних розрахунках називається клірингом.

Джерело: Економічний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. залік — за́лік іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. залік — [зал'ік] -ку, м. (на) -ку, мн. -кие, -к'іў Орфоепічний словник української мови
  3. залік — -у, ч. 1》 Перевірка знань студентів та учнів вищих і спеціальних середніх навчальних закладів без оцінки в балах. || Перевірка досягнень в оволодінні яким-небудь видом спорту. || розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. залік — ЗА́ЛІК, у, ч. Перевірка знань студентів і учнів вищих і спеціальних середніх навчальних закладів без оцінки в балах. Ця думка не покидала Максима увесь день, і коли він сидів на семінарі з вищої математики... Словник української мови в 11 томах
  5. залік — рос. зачет погашення взаємних зобов'язань, платежів двох чи кількох юридичних або фізичних осіб у межах рівних сум, величин взаємного боргу. Eкономічна енциклопедія