заманиха
ЗАМАНИ́ХА, и, ж. (Есhinpanax hoidus). Чагарникова рослина, стовбур, гілки й листя якої вкриті колючками й яка має соковиті плоди.
Могила вся поросла заманихою (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 488).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me