заманювання

ЗАМА́НЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. зама́нювати.

Скіфи.. успішно застосували тактику заманювання ворога в глиб своєї території (Іст. УРСР, 1, 1953, 25).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заманювання — зама́нювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. заманювання — -я, с. Дія за знач. заманювати. Великий тлумачний словник сучасної мови