замахувати
ЗАМА́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАМАХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., чим і без додатка, рідко. Те саме, що зама́хуватиея 1, 2.
Рідна мати високо замахує, а помалу б’є (Укр.. присл.., 1955, 125);
— Ти, ти… де ти був? — напустився на його Йосипенко. — Не дуже, не дуже! Ти чого тикаєш? Кістки переламаю, — грозився Хомка на Йосипенка, тупаючи кривою ногою й замахуючи рукою (Мирний, IV, 1955, 190);
Замахнув [Тягнирядно] вірьовкою в руці, ударив жеребця по ребрах і.. — просто в степ (Головко, II, 1957, 156).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- замахувати — зама́хувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- замахувати — -ую, -уєш, недок., замахнути, -ну, -неш, док., чим і без додатка, рідко. Те саме, що замахуватися 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- замахувати — (кого?), -ую, -уєш, недок., замахати, -аю, -аєш, док. Набридати, втомлювати розмовами. А ти не замахав тут рекламувати якийсь сайт (Інтернет). Словник сучасного українського сленгу
- замахувати — ЗАМА́ХУВАТИСЯ (різко піднімати руку, щоб завдати удару), ЗАМІРЯ́ТИСЯ, НАМІРЯ́ТИСЯ, ЗАМА́ХУВАТИ рідко. — Док.: замахну́тися, замі́ритися, намі́ритися. — Ех! — замахується він важкою правицею і з усієї сили б'є по підставленій на той час Баглаєм долоні (Д. Словник синонімів української мови