замахуватися
ЗАМА́ХУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗАМАХНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док.
1. чим і без додатка. Різким змахом піднімати або відводити вбік руку чи який-небудь предмет, щоб завдати удару.
Катруся не могла тихо всидіти: з усіма зачіпалась, тягнула за вухо глухого Федька, він кляв та й зарахувався на неї кулаками (Кобр., Вибр., 1954, 116);
Воєвода замахується, хоче вдарити Іванка по правому плечу (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 123);
Мотря замахнулась на неї деркачем (Н.-Лев., II, 1956, 358).
2. тільки док., рідко. Змахнути.
Червоний півень замахнувсь крилом (Нех., Дніпр, край, 1939, 49).
3. перен. Мати намір що-небудь зробити.
З-під рук у батька вхопила [дочка] його чабанські ножиці і вже замахнулась ними обстригати, вкорочувати свої вії (Гончар, Тронка, 1963, 65);
// на кого-що. Посягати на кого-, що-небудь.
— На славу твою ніхто не замахнеться… крім тебе самого (Шовк., Людина.., 1962, 110).
Значення в інших словниках
- замахуватися — зама́хуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- замахуватися — -уюся, -уєшся, недок., замахнутися, -нуся, -нешся, док. 1》 чим і без додатка. Різким змахом піднімати або відводити вбік руку чи який-небудь предмет, щоб завдати удару. 2》 тільки док., рідко. Змахнути. 3》 перен. Мати намір що-небудь зробити. || на кого – що. Посягати на кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- замахуватися — ЗАМА́ХУВАТИСЯ (різко піднімати руку, щоб завдати удару), ЗАМІРЯ́ТИСЯ, НАМІРЯ́ТИСЯ, ЗАМА́ХУВАТИ рідко. — Док.: замахну́тися, замі́ритися, намі́ритися. — Ех! — замахується він важкою правицею і з усієї сили б'є по підставленій на той час Баглаєм долоні (Д. Словник синонімів української мови