1. Словник української мови в 11 томах

замивати

ЗАМИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАМИ́ТИ, и́ю, и́єш, док., перех. Знімати бруд, плями і т. ін. з чого-небудь або очищати щось, обмиваючи водою.

Чистять [коней] щодня волосяною щіткою і солом’яним віхтем, замиваючи брудні місця (Колг. енц., І, 1956, 610);

Замила [Наталя] рани теплою водою, перев’язала (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 7).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. замивати — замива́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. замивати — див. мити Словник синонімів Вусика
  3. замивати — -аю, -аєш, недок., замити, -ию, -иєш, док., перех. Знімати бруд, плями і т. ін. з чого-небудь або очищати щось, обмиваючи водою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. замивати — Замива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. замити, -мию, -єш, гл. Замывать, замыть. Словник української мови Грінченка