замжичити
ЗАМЖИ́ЧИТИ, ить, док. Почати мжичити;
// безос.
По обіді настирливий західний вітер таки наманив темно-сірих хмар; вони вщерть заполонили світ. Як і вчора, знову тоскно замжичило (Логв., Літа.., 1960, 26).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- замжичити — замжи́чити дієслово доконаного виду безос. Орфографічний словник української мови
- замжичити — -ить, док. Почати мжичити. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
- замжичити — ЗАДОЩИ́ТИ безос., розм. (про обложний дощ — почати дощити), ЗАДОЩИ́ТИСЯ розм.; ЗАМРЯЧИ́ТИ безос. і ос., ЗАМЖИ́ЧИТИ безос. і ос., ЗАСЛЬОТИ́ТИ розм., ЗАСЛЬОТИ́ТИСЯ розм. (про густий дощ, туман, мокрий сніг). В кінці жовтня задощило (В. Словник синонімів української мови