замжичити
ЗАДОЩИ́ТИ безос., розм. (про обложний дощ — почати дощити), ЗАДОЩИ́ТИСЯ розм.; ЗАМРЯЧИ́ТИ безос. і ос., ЗАМЖИ́ЧИТИ безос. і ос., ЗАСЛЬОТИ́ТИ розм., ЗАСЛЬОТИ́ТИСЯ розм. (про густий дощ, туман, мокрий сніг). В кінці жовтня задощило (В. Козаченко); Задощилося: вже третій день дощ (Словник Б. Грінченка); На лихо небо заткалося хмарами, замрячив холодний дощ (Ю. Мушкетик); Почав накрапати дощ, а згодом таки добре засльотило (Мирослав Ірчан); Що робити бідним людям на селі вліті, коли на довший час засльотиться, а темні хмари тягнуться громадами майже попри землю (С. Ковалів). — Пор. I. мрячи́ти.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- замжичити — замжи́чити дієслово доконаного виду безос. Орфографічний словник української мови
- замжичити — -ить, док. Почати мжичити. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
- замжичити — ЗАМЖИ́ЧИТИ, ить, док. Почати мжичити; // безос. По обіді настирливий західний вітер таки наманив темно-сірих хмар; вони вщерть заполонили світ. Як і вчора, знову тоскно замжичило (Логв., Літа.., 1960, 26). Словник української мови в 11 томах