замжичити

Значення в інших словниках

1. замжичити — замжи́чити дієслово доконаного виду безос. Орфографічний словник української мови
2. замжичити — ЗАДОЩИ́ТИ безос., розм. (про обложний дощ — почати дощити), ЗАДОЩИ́ТИСЯ розм.; ЗАМРЯЧИ́ТИ безос. і ос., ЗАМЖИ́ЧИТИ безос. і ос., ЗАСЛЬОТИ́ТИ розм., ЗАСЛЬОТИ́ТИСЯ розм. (про густий дощ, туман, мокрий сніг). В кінці жовтня задощило (В. Словник синонімів української мови
3. замжичити — ЗАМЖИ́ЧИТИ, ить, док. Почати мжичити; // безос. По обіді настирливий західний вітер таки наманив темно-сірих хмар; вони вщерть заполонили світ. Як і вчора, знову тоскно замжичило (Логв., Літа.., 1960, 26). Словник української мови в 11 томах