1. Словник української мови в 11 томах

замиканий

ЗАМИ́КАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. ч. до замика́ти 1.

В огородах, садках і полях, ба навіть у погано замиканих бойківських хатах ніщо не було певне перед їх хапу-щими пальцями (Фр., III, 1950, 44);

// зами́кано, безос. присудк. сл.

Ну, Рустем — той не швидко поверне з роботи, бо кав’ярню замикано пізно (Коцюб., II, 1955, 136).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. замиканий — зами́каний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. замиканий — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. ч. до замикати 1). || замикано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. замиканий — Зами́каний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)