замикання

ЗАМИКА́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. замика́ти і замика́тися.

Прийшлося таки Демидові відмовитися від замикання дружини. Проте, виїжджаючи чи йдучи кудись, він старався повернутись додому в найбільш нежданий час (Стельмах, І, 1962, 302);

З’їзд [IX КП (б)У] рішуче застерігає спілки від потурання випадковим настроям, від замикання у вузькі цехові рами (КПУ в резол. і рішен.., 1958, 286);

Після замикання електродів розряд у стартері гасне (Наука.., 1, 1964, 33).

∆ Коро́тке замика́ння, ел.- неправильне з’єднання в електричному колі, яке може призвести до аварії через надмірне нагрівання провідників.

При короткому замиканні джерело струму дає максимальний для нього струм (Курс фізики, III, 1956, 98).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. замикання — замика́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. замикання — -я, с. Дія і стан за знач. замикати і замикатися. Коротке замикання ел. — неправильне з'єднання в електричному колі, яке може призвести до аварії через надмірне нагрівання провідників. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. замикання — Замика́ння, -ня с. 1) Запираніе. 2) Заключеніе (въ тюрьму). Словник української мови Грінченка