1. Словник української мови в 11 томах

замилувати

ЗАМИЛУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех.

1. Почати милувати.

2. Осипати ласками кого-небудь, втомити, замучити пестощами, запестувати.

«Та я ж його за це замилую, та я ж його закохаю, та я ж йому ноги обцілую, та я ж…» Мар’яна вхопила голову в руки й заплющила очі (Вас., І, 1959, 274).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. замилувати — замилува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. замилувати — -ую, -уєш, док., перех. 1》 Почати милувати. 2》 Осипати ласками кого-небудь, втомити, замучити пестощами, запестувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. замилувати — ЗАМИЛУВА́ТИ див. замило́вувати. Словник української мови у 20 томах
  4. замилувати — Замилувати, -лую, -єш гл. Полюбить. А мій милий замилував иншу. Вх. Лем. 416. Словник української мови Грінченка