1. Словник української мови в 11 томах

замилуватися

ЗАМИЛУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док.

1. без додатка, ким, чим, рідко на кого-що і з кого-чого. Милуючись, захоплено задивитися на кого-, що-небудь.

Ви так задивилися на все те [красу краєвиду], так замилувалися, що незчулися, як і ваші очі закрились, як тихе забуття почало колихати вашу голову (Мирний, IV, 1955, 319);

Оленка непомітно стала на порозі, притулилася до одвірка, замилувалася Роксаною (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 349);

Не можна не замилуватися красою будинків Праги (Рильський, III, 1956, 313);

Валентин Модестович не міг не розсміятися. — Подумаєш, який Нарцис! — пролунав ззаду насмішкуватий голос. —Так замилувався на себе… (Шовк., Інженери, 1956, 11).

2. Полюбити що-небудь, виявити велику схильність, пристрасть до чогось.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. замилуватися — замилува́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. замилуватися — -уюся, -уєшся, док. 1》 без додатка, ким, чим, рідко на кого – що і з кого – чого. Милуючись, захоплено задивитися на кого-, що-небудь. 2》 Полюбити що-небудь, виявити велику схильність, пристрасть до чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. замилуватися — ЗАМИЛУВА́ТИСЯ див. замило́вуватися. Словник української мови у 20 томах
  4. замилуватися — Замилува́тися, -лу́юся, -лу́єшся чим і в чому Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. замилуватися — Замилуватися, -луюся, -єшся гл. Залюбоваться. Карпо глянув на тих людей і трохи злякався і здивувався й за милувався: такі вони були високі, рівні, дужі. Левиц. Пов. 354. Словник української мови Грінченка