заможно

ЗАМО́ЖНО. Присл. до замо́жний.

Батько був добрий, і мати нічого.. Знали нас люди, жили ми заможно (Щог., Поезії, 1958, 338);

Заможно і культурно живе колгоспне селянство (Цюпа, Україна.., 1960, 103).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заможно — замо́жно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. заможно — Присл. до заможний. Великий тлумачний словник сучасної мови