1. Словник української мови в 11 томах

заможний

ЗАМО́ЖНИЙ, а, е. Який володіє значними матеріальними цінностями, має велике майно; багатий.

Був у нас чоловік, Степан Хоменко. Чоловік заможний; у його й хатина добра, і садочок, і пари три волів, і коні, і овечат трохи (Дн. Чайка, Тв., 1960, 30);

Вона хотіла б побачити свою дочку і щасливою і заможною (Чорн., Визвол. земля, 1959, 13);

// Який характеризується достатком.

Партія переконала маси селянства в тому, що єдиним шляхом до заможного і культурного життя є шлях колективного ведення господарства на базі механізації землеробства (До 40-річчя Вел. Жовтн. соц. рев., 1957, 20);

// у знач. ім. замо́жний ного, ч.; замо́жна, ної, ж. Людина із значними достатками.

Він нарікав на долю, нарікав на бога, не то з заздрістю, не то з досадою дивився на кожного заможного (Мирний, IV, 1955, 208);

Сюди [в кафе] щовечора сходились заможні, щоб похвалитися своїм новеньким капелюхом, модерного крою сукнею, останньої моди зачіскою (Досв., Вибр., 1959, 393).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заможний — замо́жний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. заможний — див. багатий Словник синонімів Вусика
  3. заможний — Який володіє значними матеріальними цінностями, має велике майно; який характеризується достатком; багатий. Вж. зі сл.: господар, двір, дім, жених, купець, народ, ремісник, селянин, хлібороб, чоловік, земля, країна, людина, родина, сім’я, життя, село. Літературне слововживання
  4. заможний — Багатий, з достатком, грошовитий, забезпечений, маєтний, кн. імущий, маючий; ФР. хазяйський <н. хазяйський двір>; пр. ЗАМОЖНО як у Бога за дверима. Словник синонімів Караванського
  5. заможний — [заможнией] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  6. заможний — -а, -е. Який володіє значними матеріальними цінностями, має велике майно; багатий. || Який характеризується достатком. || у знач. ім. заможний, -ного, ч.; заможна, -ної, ж. Людина зі значними достатками. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. заможний — БАГА́ТИЙ (який володіє великими матеріальними цінностями), МАЄ́ТНИЙ рідше, ІМУ́ЩИЙ книжн., заст., МО́ЖНИЙ заст., СИ́ТИЙ перев. мн., зневажл.; ГРОШОВИ́ТИЙ (який має значні грошові нагромадження). — Може, й з нами не схоче знатись (князь), бо дуже багатий. Словник синонімів української мови
  8. заможний — Замо́жний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. заможний — Заможний, -а, -е Зажиточный, состоятельный. Родич мій був хазяїн заможний, хлібороб. МВ. ІІ. 75. Зізвав к собі панів вельможних, старих, чиновних і заможних. Котл. Ен. IV. 49. ум. заможненький. Заможненька була дівчина. Г. Барв. 449. Словник української мови Грінченка