замокати
ЗАМОКА́ТИ, а́є, недок., ЗАМО́КНУТИ і ЗАМО́КТИ, кне; мин. ч. замок, ла, ло; док.
1. Вбираючи в себе воду, вологу, ставати мокрим, вогким; намокати.
Накрив Іван хату солом’яними кулями, щоб від дощу не замокала (Шиян, Іван — мужицький син, 1959, 37).
Вносити вапняні добрива весною не доцільно, бо вивезені взимку на поле вони замокають і їх не можна рівномірно розсіяти (Хлібороб Укр., 7, 1964, 16);
У видолинках, трава полягла, замокла (Горд., II, 1959, 327);
Замокли сухарі, і цукор одмокрів (Рильський, І, 1960, 230).
2. тільки док. Набрякнути від води, вологи (про дерев’яні предмети, що розсохлись), набираючи а попереднього об’єму.
Загнав [Василь] кобилу з возом у болото, щоб колесо замокло (Григ., Вибр., 1959, 109);
— Що ти все носиш і носиш воду? — Я в діжку наливаю, щоб замокла.., — відповіла дівчина (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 199).
Значення в інших словниках
- замокати — замока́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- замокати — див. мокнути Словник синонімів Вусика
- замокати — -ає, недок., замокнути і замокти, -кне; мин. ч. замок, -ла, -ло; док. 1》 Вбираючи в себе воду, вологу, ставати мокрим, вогким; намокати. 2》 тільки док. Набрякнути від води, вологи (про дерев'яні предмети, що розсохлись), набираючи попереднього об'єму. Великий тлумачний словник сучасної мови
- замокати — НАМО́КНУТИ (НАМО́КТИ) (просочившись, покрившись вологою, водою тощо, стати вологим, мокрим), ПРОМО́КНУТИ (ПРОМО́КТИ) підсил., ВИ́МОКНУТИ (ВИ́МОКТИ) підсил.; ЗМО́КНУТИ (ЗМО́КТИ) підсил. (перев. про істоти); ЗАМО́КНУТИ (ЗАМО́КТИ) (перев. Словник синонімів української мови
- замокати — Замока́ти, -ка́ю, -ка́єш; замо́кнути і замо́кти, замо́кну, -кнеш; замо́к, -мо́кла; замо́кши Правописний словник Голоскевича (1929 р.)