1. Словник української мови в 11 томах

замоклий

ЗАМО́КЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до замо́кнути, замо́кти.

Тарас не втрачав надії. Він поклав на сонці замоклі сірники і уперто чекав (Багмут, Щасл. день.., 1951, 146).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. замоклий — замо́клий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. замоклий — див. мокрий Словник синонімів Вусика
  3. замоклий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до замокнути, замокти. Великий тлумачний словник сучасної мови