1. Словник української мови в 11 томах

замішаний

ЗАМІ́ШАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до заміша́ти.

Єдиними ліками була. земля, її, чорну, рахманну, козаки брали з-під ніг і, замішану на слині, прикладали до ран (Панч, Гомон. Україна, 1954, 408);

— Про той заколот на ярмарку, що колись вчинився за панщини, не чули?.. Там була замішана наша бабуся… Через неї і зчинилося все теє (Вас., II, 1959, 328).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. замішаний — замі́шаний дієприкметник від: заміша́ти Орфографічний словник української мови
  2. замішаний — ЗАМІШАНИЙ – ЗАМІШЕНИЙ Замішаний. Дієприкм. від замішати – зробити однорідною сумішшю; втягнути в якусь справу: замішана корові обмішка (мішанка), замішана січка з буряками, я ні в чому не замішаний. Замішений. Дієприкм. Літературне слововживання
  3. замішаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до замішати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. замішаний — Уплутаний, заплутаний Словник чужослів Павло Штепа