1. Словник української мови в 11 томах

замічений

ЗАМІ́ЧЕНИЙ, а, е. розм. Дієпр. пас. мин. ч. до замі́тити 1.

— Ви давно, — каже [секретар ], — замічені, що у вас не вживеться ні один помічник (Мирний, І, 1954, 156).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. замічений — замі́чений дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. замічений — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до замітити 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. замічений — Зауважений, добачений, побачений, спостережений Словник чужослів Павло Штепа