замічений
замі́чений
-а, -е, розм.
Дієприкм. пас. мин. ч. до замітити 1).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- замічений — замі́чений дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
- замічений — Зауважений, добачений, побачений, спостережений Словник чужослів Павло Штепа
- замічений — ЗАМІ́ЧЕНИЙ, а, е. розм. Дієпр. пас. мин. ч. до замі́тити 1. — Ви давно, — каже [секретар ], — замічені, що у вас не вживеться ні один помічник (Мирний, І, 1954, 156). Словник української мови в 11 томах