замічений

замі́чений

-а, -е, розм.

Дієприкм. пас. мин. ч. до замітити 1).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. замічений — замі́чений дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. замічений — Зауважений, добачений, побачений, спостережений Словник чужослів Павло Штепа
  3. замічений — ЗАМІ́ЧЕНИЙ, а, е. розм. Дієпр. пас. мин. ч. до замі́тити 1. — Ви давно, — каже [секретар ], — замічені, що у вас не вживеться ні один помічник (Мирний, І, 1954, 156). Словник української мови в 11 томах