запалення
ЗАПА́ЛЕННЯ, я, с.
1. Дія за знач. запали́ти¹ 1.
Ми щирі в нашім запаленні. Розмай — нам залюбки (Граб., І, 1959, 515).
2. спец. Те саме, що запа́лювання 2.
Левко кинувся до мотора й виключив запалення (Трубл., Шхуна.., 1940, 230).
3. мед. Хвороба, яка супроводиться температурою, припухлістю, почервонінням, болем уражених органів або частин тіла.
[Василина:] Ліки просить. Це його щось дуже взяло… Чи не запалення легенів? (Корн., II, 1955, 192);
Вухо йому не так швидко загоїлось, як сподівався. Більше того, запалення перекинулося і в праве (Грим., Незакінч. роман, 1962, 177).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- запалення — запа́лення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- запалення — -я, с. 1》 Дія за знач. запалити I 2). 2》 спец. Те саме, що запалювання 2). 3》 мед. Хвороба, яка супроводжується температурою, припухлістю, почервонінням, болем уражених органів або частин тіла. Великий тлумачний словник сучасної мови
- запалення — Місцева реакція організму на дію хвороботворних агентів: проникнення мікроорганізмів, травму, опік та ін.; симптоми: почервоніння, набряк, біль, погіршення функціональної діяльності органу і підвищена температура. Універсальний словник-енциклопедія
- запалення — Запа́лення, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)