запалення

запа́лення

-я, с.

1》 Дія за знач. запалити I 2).

2》 спец. Те саме, що запалювання 2).

3》 мед. Хвороба, яка супроводжується температурою, припухлістю, почервонінням, болем уражених органів або частин тіла.

Асептичне запалення — запалення, яке розвивається без участі мікроорганізмів.

Катаральне запалення — запалення, що розвивається на слизових оболонках і характеризується утворенням рідкого ексудату з домішкою великої кількості слизу.

Перифокальне запалення — запалення, яке розвивається в тканинах, що оточують вогнище пошкодження або чужорідне тіло.

Флегмонозне запалення — гостре розлите гнійне запалення, при якому гнійний ексудат поширюється вздовж міжтканинних щілин, міжфасціальних прошарків.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запалення — запа́лення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. запалення — Місцева реакція організму на дію хвороботворних агентів: проникнення мікроорганізмів, травму, опік та ін.; симптоми: почервоніння, набряк, біль, погіршення функціональної діяльності органу і підвищена температура. Універсальний словник-енциклопедія
  3. запалення — Запа́лення, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. запалення — ЗАПА́ЛЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. запали́ти¹ 1. Ми щирі в нашім запаленні. Розмай — нам залюбки (Граб., І, 1959, 515). 2. спец. Те саме, що запа́лювання 2. Левко кинувся до мотора й виключив запалення (Трубл., Шхуна.., 1940, 230). 3. мед. Словник української мови в 11 томах