запалення
запа́лення
-я, с.
1》 Дія за знач. запалити I 2).
2》 спец. Те саме, що запалювання 2).
3》 мед. Хвороба, яка супроводжується температурою, припухлістю, почервонінням, болем уражених органів або частин тіла.
Асептичне запалення — запалення, яке розвивається без участі мікроорганізмів.
Катаральне запалення — запалення, що розвивається на слизових оболонках і характеризується утворенням рідкого ексудату з домішкою великої кількості слизу.
Перифокальне запалення — запалення, яке розвивається в тканинах, що оточують вогнище пошкодження або чужорідне тіло.
Флегмонозне запалення — гостре розлите гнійне запалення, при якому гнійний ексудат поширюється вздовж міжтканинних щілин, міжфасціальних прошарків.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- запалення — запа́лення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- запалення — Місцева реакція організму на дію хвороботворних агентів: проникнення мікроорганізмів, травму, опік та ін.; симптоми: почервоніння, набряк, біль, погіршення функціональної діяльності органу і підвищена температура. Універсальний словник-енциклопедія
- запалення — Запа́лення, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- запалення — ЗАПА́ЛЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. запали́ти¹ 1. Ми щирі в нашім запаленні. Розмай — нам залюбки (Граб., І, 1959, 515). 2. спец. Те саме, що запа́лювання 2. Левко кинувся до мотора й виключив запалення (Трубл., Шхуна.., 1940, 230). 3. мед. Словник української мови в 11 томах