запалюючий

ЗАПА́ЛЮЮЧИЙ, а, е, рідко. Дієпр. акт. теп. ч. де запа́лювати 2.

Запалюючим, прикладом для українських трудящих було селянське повстання в Росії під проводом Івана Болотникова (Цюпа, Україна.., 1960, 21);

Перемога соціалістичної революції в Росії справила величезний запалюючий вплив на трудящі маси інших країн (До 40-річчя Вел. Жовтн. соц. рев., 1957, 13).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запалюючий — -а, -е, рідко. Дієприкм. акт. теп. ч. до запалювати 2). Великий тлумачний словник сучасної мови