1. Словник української мови в 11 томах

запаморочений

ЗАПА́МОРОЧЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до запа́морочити.

Схвильований, затурбований, запаморочений нечуваним дивом, він нічого не міг зразу збагнуть (Вас., І, 1959, 243);

Вмилені коні, постомлювані солдати, запаморочені в попередніх страшних боях командири. Але свідомість кожного бійця була свіжа, мобілізована до крайніх меж (Ле, Право.., 1957, 181).

2. у знач. прикм. Без ясного сприйняття дійсності, очманілий.

В його запамороченій голові роєм ворушилися тисячі думок (Коцюб., І. 1955, 215).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запаморочений — запа́морочений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. запаморочений — Задурманений, за туманений, стуманілий; ПРИК. очманілий. Словник синонімів Караванського
  3. запаморочений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до запаморочити. 2》 у знач. прикм. Без ясного сприйняття дійсності, очманілий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. запаморочений — Запа́морочений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)