1. Словник української мови в 11 томах

запаморочливо

ЗАПА́МОРОЧЛИВО. Присл. до запа́морочливий.

Ганна Сильвестрівна поралася біля своєї газової плитки, запаморочливо пахтіли перелиті цукровим сиропом вареники (Сенч., Опов., 1959, 46);

Фіалку, барвінок і сон ніхто ніколи не сіяв і не садив — вони виросли самі. І вони пахли над усе і запаморочливо — землею, прілим торішнім листям і сонячним теплом (Смолич, II, 1958, 11);

Знову і знову з хвилюванням, не меншим, як і першого разу, переживав [Павлуша] запаморочливо приємні події (Головко, II, 1957, 377).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запаморочливо — запа́морочливо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. запаморочливо — Присл. до запаморочливий. Великий тлумачний словник сучасної мови