запаніти
ЗАПАНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм.
1. Стати паном, розбагатіти.
— А се що за вигадки? Ще я не діждалася, щоб ти, запанівши, гордував матір’ю-мужичкою?! (Коцюб., І, 1955, 102);
[Старик 1-й:] Один [старшина] прокрався, другий запанів, той розпився, той розбестився… (Кроп., III, 1959, 237);
// Почати жити по-панськи, перейнявши панські звички та манери.
— Запаніла наша Галя, — хвалився Грицько матері. — Там така розряджена, куди тобі (Мирний, IV, 1955, 138).
2. Стати гордим; загордитися, зазнатися.
[Мелхола:] Ти, Хусо, міг би й сам прийти до мене. Вже надто запанів… (Л. Укр., III, 1952, 148);
— А чого це ви не заскочили хоч би на часиночку та не привітали нас із празником? Запаніли? Забули? (Вас., І, 1959, 192);
Підійшов поїзд.. Надю обнімають всі по черзі, і кожен каже щось своє.. Тарас просто тисне руку, жартує: — Де запаній таму місті (Ткач, Плем’я.., 1961, 266).
Значення в інших словниках
- запаніти — запані́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- запаніти — див. лінитися; чванитися Словник синонімів Вусика
- запаніти — -ію, -ієш, док., розм. 1》 Стати паном, розбагатіти. || Почати жити по-панськи, перейнявши панські звички та манери. 2》 Стати гордим; загордитися, зазнатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- запаніти — БУНДЮ́ЧИТИСЯ (триматися, поводитися зарозуміло, намагаючись підкреслити свою зверхність, значущість), ПИНДЮ́ЧИТИСЯ розм., ПРИ́НДИТИСЯ розм., ІНДИ́ЧИТИСЯ розм.; ПИША́ТИСЯ, ВЕЛИЧА́ТИСЯ, ГОРДУВА́ТИ, ГОРДИ́ТИСЯ розм., ГОНОРУВА́ТИ рідше, ГОНОРИ́ТИСЯ діал. Словник синонімів української мови
- запаніти — Запані́ти, -ні́ю, -ні́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- запаніти — Запані́ти, -ні́ю, -єш гл. Забарствовать. Недавно я запаніла. Чуб. V. 1095. Мася думала собі: мабуть я, хоч і запанію, а не буду погорджати простими дівчатами. Св. Л. 62. Що ти запанів, що і на роботу не йдеш? Новомоск. у. Словник української мови Грінченка