запарка

ЗАПА́РКА, и, ж.

1. Те саме, що запа́рювання.

Планується механізація запарки грубих кормів, вивозки гною, транспортування кормів та закладання їх у кор-мушки… (Літ. газ., 19.XI 1953, 1).

2. Те, що готується запарюванням.

З суміші квіток бузини, пелюсток волошок, потертої трави очанки, взятих по 1 чайній ложечці кожного, роблять запарку на 1 склянці кип’ятку (Лікар. рослини.., 1959, 111).

3. розм. Те саме, що запа́ра.

— Скинула я горщичок… запарку заварила (Мирний, IV, 1955, 378).

4. перен., розм. Велике напруження, поспішність у роботі внаслідок невстигання.

— Але ж самі бачите, яка запарка. А ще передову треба. На півгодини з Хомичем виключимося з вашого товариства (Головко, II, 1957, 562);

— А в нас запарка, — признався Осадчий. —Голова йде обертом. Скоро посивію (Чаб., Тече вода.., 1961, 18).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запарка — запа́рка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. запарка — -и, ж. 1》 Те саме, що запарювання. 2》 Те, що готується запарюванням. 3》 розм. Те саме, що запара. 4》 перен., розм. Велике напруження, поспішність у роботі внаслідок невстигання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. запарка — И, ж. Напруження, брак часу. Це завтра почнеться запарка. А зараз я пропоную прогулятися (Ю. Винничук). В кінці року завжди запарка з роботою. Словник сучасного українського сленгу
  4. запарка — ЗАПА́РА (рідке тісто, що служить основою для дріжджового тіста), ОПА́РА, РО́ЗЧИНА (РО́ЩИНА розм.), ЗАПА́РКА розм., ЦІД діал. Пахло (в хаті) свіжим духом житньої соломи і не то хмелем, не то запарою для тіста (Григорій Тютюнник)... Словник синонімів української мови
  5. запарка — Запарка, -ки ж. 1) ум. отъ запара. 2) Пойло для скота изъ запаренныхъ отрубей. 8) запарки дати. Высѣчь. Словник української мови Грінченка