запарка

ЗАПА́РА (рідке тісто, що служить основою для дріжджового тіста), ОПА́РА, РО́ЗЧИНА (РО́ЩИНА розм.), ЗАПА́РКА розм., ЦІД діал. Пахло (в хаті) свіжим духом житньої соломи і не то хмелем, не то запарою для тіста (Григорій Тютюнник); Мати вчиняла опару в діжі, місила тісто, дерев'яною лопатою клала тісто на розпечений черінь (С. Журахович); Кислий дух поту й рощини.. заліг у пекарні (М. Коцюбинський); — Скинула я горщичок... запарку заварила (Панас Мирний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запарка — запа́рка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. запарка — -и, ж. 1》 Те саме, що запарювання. 2》 Те, що готується запарюванням. 3》 розм. Те саме, що запара. 4》 перен., розм. Велике напруження, поспішність у роботі внаслідок невстигання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. запарка — И, ж. Напруження, брак часу. Це завтра почнеться запарка. А зараз я пропоную прогулятися (Ю. Винничук). В кінці року завжди запарка з роботою. Словник сучасного українського сленгу
  4. запарка — ЗАПА́РКА, и, ж. 1. Те саме, що запа́рювання. Планується механізація запарки грубих кормів, вивозки гною, транспортування кормів та закладання їх у кор-мушки… (Літ. газ., 19.XI 1953, 1). 2. Те, що готується запарюванням. Словник української мови в 11 томах
  5. запарка — Запарка, -ки ж. 1) ум. отъ запара. 2) Пойло для скота изъ запаренныхъ отрубей. 8) запарки дати. Высѣчь. Словник української мови Грінченка