запарник

ЗАПА́РНИК, а, ч., спец. Казан або якийсь пристрій, признач. для запарювання чого-небудь.

На кожній фермі є кормокухня, обладнана запарниками та іншими потрібними машинами (Колг. Укр., 4, 1957, 3);

Ярослав не відає, на який рахунок прийняти оце щире зізнання, — на свій особистий чи на всю злагоджену колону кормопереробних машин з бункерами, транспортерами, ..запарниками (Вол., Місячне срібло, 1961, 247).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запарник — запа́рник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. запарник — -а, ч., спец. Казан або якийсь пристрій, признач. для запарювання чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови