запарник
ЗАПА́РНИК, а, ч., спец. Казан або якийсь пристрій, признач. для запарювання чого-небудь.
На кожній фермі є кормокухня, обладнана запарниками та іншими потрібними машинами (Колг. Укр., 4, 1957, 3);
Ярослав не відає, на який рахунок прийняти оце щире зізнання, — на свій особистий чи на всю злагоджену колону кормопереробних машин з бункерами, транспортерами, ..запарниками (Вол., Місячне срібло, 1961, 247).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me