запас
ЗАПА́С, у, ч.
1. Певна кількість продуктів, матеріалів і т. ін., заготовлених заздалегідь для використання у разі потреби.
На весну вбогому чоловіку трудніше, — запаси вже пожив, а новини ще не діждався (Вовчок, І, 1955, 146);
Тугар зі своїми гістьми вибирався на лови, мов на війну, з запасом стріл і рогатин (Фр., VI, 1951, 9);
В деяких селах влаштовують під ринвами спеціальні цементові ями-басейни для збирання дощової води: на кілька місяців роблять запаси (Гончар, Таврія, 1952, 29);
— Цілісіньке літо худоба в нас пасеться, на зиму робимо запаси сіна (Донч., II, 1956, 62);
—А харчування ж треба взяти на дорогу? Запас біди не чинить (Стельмах, І, 1962, 214).
У (в) запа́сі:
а) приготовлено наперед.
Спеціально для них [поранених] тримає [Оленчук] під сидінням у запасі кілька кавунців, щоб, коли вже зовсім спека задушує, промочить бідолахам спраглі попечені губи (Гончар, II, 1959, 121);
б) в розпорядженні, в наявності.
Для батьківщини у поетів завжди в запасі є найкращі епітети, найніжніші порівняння (Тич., III, 1957, 219);
Золоти́й запа́с див. золоти́й;
Про запа́с:
а) на всякий випадок.
Прийшов спас — держи рукавиці про запас (Укр.. присл.., 1955, 98);
З інструментами і ліками в сумці про запас він несе з собою книжку, газету і щире слово до людей (Грим., Син.., 1950, 14);
б) наперед, заздалегідь, завчасно.
Накурювалися [курці] про запас, бо до обіду навряд чи вирвеш вільну хвилинку (Шовк., Людина.., 1962, 293).
2. чого. Певна кількість чого-небудь, наявного в природних умовах, що можна використовувати (перев. про корисні копалини).
-За моїми даними, знайдено [біля Одеси] запаси надзвичайного рожевого каменю, а також чорних гранітів, які легко можна полірувати (Ю. Янов., І, 1954, 204);
Розміри розвіданих запасів вугілля в республіці [УРСР] весь час зростають (Наука.., 12, 1957, 3).
3. перен. Наявність чого-небудь у когось, де-небудь, у чомусь, що нагромаджувалося протягом певного часу.
Пролетарська культура повинна стати закономірним розвитком тих запасів знання, які людство виробило під гнітом капіталістичного суспільства (Ленін, 31, 1951, 251);
Не малий уже запас гіркоти збирався на душі (Вас., Незібр. тв., 1941,186);
— Я люблю говорити. У мене величезний запас слів! (Загреб., Спека, 1961, 16).
4. військ. Категорія громадян, які знаходяться на військовому облікові і призиваються в разі необхідності.
Незабутні герої піхоти, я завжди пам’ятаю про вас, ветеранів четвертої роти, що тепер відійшли у запас (Уп., Вітчизна миру, 1951, 77);
Генерал скривився, глянувши на молодих, у новому спорядженні командирів запасу (Кучер, Чорноморці, 1956, 78);
Офіцер запасу.
5. розм. Тканина за швом, яка залишається на випадок, коли треба збільшити ширину або довжину одягу.
Значення в інших словниках
- запас — запа́с іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- запас — Заготівка, заготівля, заначка, збереження, консервація, нагромадження, припас, приховок Фразеологічні синоніми: запас про чорний день; недоторканий запас; ховрашиний запас Словник синонімів Вусика
- запас — [запас] -су, м. (на) -с'і, мн. -сие, -с'іў Орфоепічний словник української мови
- запас — -у, ч. 1》 Певна кількість продуктів, матеріалів і т. ін., заготовлених заздалегідь для використання у разі потреби. Валютні запаси — запаси, фонди держави в конвертованій валюті, які визначають її платоспроможність. Великий тлумачний словник сучасної мови
- запас — Запас біди не чинить і їсти не просить. Добре все мати про запас. Приповідки або українсько-народня філософія
- запас — ЗАПА́С (те, що заготовлене заздалегідь, залишене на випадок необхідності); ПРИПА́С (запас продуктів, провізія); ЗАДІ́Л спец. (запас виробів, заготовок); РЕСУ́РСИ мн. (більш чи менш значні запаси, які можна використати при потребі); РЕЗЕ́РВ перев. мн. Словник синонімів української мови
- запас — Запас, -су м. 1) Запасъ. Запас біди не чинить. Ном. № 9927. 2) Запасъ провизіи. Ой над Лиманом, над Сап'яном запаси держали. Грин. III. 604. Стали пекти сухарі, різать кабанів на сало і усі ті запаси розвозили по лісах. Стор. МПр. 60. Словник української мови Грінченка