1. Словник української мови в 11 томах

запасати

ЗАПАСА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАПАСТИ́, су́, се́ш, док., перех. Заготовляти продукти, матеріали і т. ін. для використання у разі потреби.

Велів [Еней] два човни знаряджати, І сухарями запасати, І воїнів туди саджать (Котл., І, 1952, 200);

Він [мисливець] запасав харчі для собак і людей, добував хутра білого ведмедя і песця (Трубл., Лахтак, 1953, 35);

Було багато діла в маленькому хазяйстві покійного Проня — запасти дров, піймати рибину на Росі (Скл., Святослав, 1959, 258).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запасати — запаса́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. запасати — (харчі) припасати, назбирувати, нагромаджувати, заготовляти. Словник синонімів Караванського
  3. запасати — -аю, -аєш, недок., запасти, -су, -сеш, док., перех. Заготовляти продукти, матеріали і т. ін. для використання у разі потреби. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. запасати — ЗАГОТОВЛЯ́ТИ (готувати, виготовляти що-небудь заздалегідь, наперед; робити запас чого-небудь), ЗАГОТО́ВЛЮВАТИ, ПРИГОТОВЛЯ́ТИ, НАГОТОВЛЯ́ТИ, НАГОТО́ВЛЮВАТИ, ПІДГОТОВЛЯ́ТИ, ГОТУВА́ТИ, ГОТО́ВИТИ, ЗАПАСА́ТИ, ПРИПАСА́ТИ розм., ДБА́ТИ розм., ЛА́ДИТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. запасати — Запаса́ти, -са́ю, -єш сов. в. запасти, су́, се́ш, гл. Запасать, запасти. Чуб. І. 201. Словник української мови Грінченка