запасатися
ЗАПАСА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ЗАПАСТИ́СЯ, су́ся, се́шся, док.
1. Забезпечувати себе чим-небудь для використання в разі потреби.
Бійці носили ящики з мінами, розпаковували гранати й ділилися ними, запасались патронами (Гончар, І, 1954, 33);
Весною знов починалися приступи кашлю, Чуплак вдавався до лікарів і.. запасався новими порціями ліків (Чорн., Визвол. земля, 1959, 181);
Учора Я зайшов собі в крамничку, Щоб на вечір запастися — Лойову купити свічку (Сам., І, 1958, 149);
// перен. Наповнюватися чим-небудь як запасом.
Потяг стояв довго — все запасався паливом (Ю. Янов., І, 1958, 69).
Запаса́тися (запасти́ся) терпі́нням — готуватися терпляче чекати що-небудь, переборювати щось і т. ін.
В дорогу Григорій узяв чимало всякого харчу, але більше всього тютюну; та чи не найбільше, мабуть, запасся терпінням (Довж., Зач. Десна, 1957, 44).
2. тільки недок. Назбируватися, нагромаджуватися для пізнішого використання.
У стовбурі [пляшкового] дерева запасається велика кількість води; вона витрачається в посушливу пору (Фіз. гсогр., 5, 1956, 141).
Значення в інших словниках
- запасатися — запаса́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- запасатися — -аюся, -аєшся, недок., запастися, -суся, -сешся, док. 1》 Забезпечувати себе чим-небудь для використання в разі потреби. || перен. Наповнюватися чим-небудь як запасом. Запасатися терпінням. 2》 тільки недок. Назбируватися, нагромаджуватися для подальшого використання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- запасатися — Запасатися, -саюся, -єшся сов. в. запастися, -суся, -сешся, гл. Запасаться, запастись. З Катеринославу поїхав я на село Михайлівку, щоб запастись там бувалим чоловіком. Стор. II. 95. Словник української мови Грінченка