запасний

ЗАПАСНИ́Й, а́, е́.

1. Заготовлений, залишений як запас (у 1 знач.) або виготовлений на випадок потреби.

Жук устав; витяг скриньку.., вийняв запасний тютюн (Мирний, І, 1954, 336);

Порадившись між собою, брати притягли звідкись ще й запасне колесо і його теж поклали на воза (Гончар, III, 1959, 73);

З придбанням колгоспами сільськогосподарських машин великого значення набуває безперебійне постачання запасних частин (Колг. Укр., 5, 1957, 4);

Максим підійшов до верстата.. Інструмент, запасні різці — все на місці (Ткач, Арена, 1960, 176);

// Виготовлений, зроблений поряд з основним; додатковий.

Вагони стояли на запасній колії маленької степової станції (Собко, Вогонь.., 1947, 148);

Побіг [Артем] з обома хлопцями завалювати ще й запасний хід до інкерманської штольні (Кучер, Чорноморці, 1956. 538);

// військ. Який перебуває в резерві, резервний.

Перспектива опинитися в запасному полку, куди, напевно, його пошлють, ніяк не вабила (Головко, II, 1957. 450);

// спорт. Який заміняє кого-небудь з основного складу команди, признач. для заміни.

До семи корінних грачів припасувалося четверо нових, із запасних (Ю. Янов., І, 1958, 482).

2. діал. Запасливий.

Ось у Цвіляка можна купити: се люди запасні; а більш нема ні в кого (Сл. Гр.).